Напередодні березня — літературні коти

Мур-мяу! Занотуйте до свого списочка «Що зробити» на п’ятницю, 1 березня:

З 6-го березня у книжковій кав’ярні Бабуїн стартує місяць, він же день журналіста!


Більше інфи тут:

Бабуин — многоликое и многофункциональное пространство, паб – библиотека (library pub), где абсолютно свободно могут взаимодействовать люди, книги и идеи.

Место для встреч культурного сообщества, шумных дискуссий, чтений, музыкальных и литературных экспериментов, различных событий происшествий, выставок, камерных театральных спектаклей.

В тоже время место не лишенное душевности и уюта необходимого, для уединения и восстановления внутреннего равновесия, дружеских встреч. Хорошие книги не мешают наличию хорошей кухни.

Поэтому Бабуин еще и маленькая траттория с интересным и лаконичным итальянским меню. Открытие книжные полки побуждают повышать градус литературы в крови.

Так что забегайте на огонек.

При полном параде. Библиотечном, разумеется!

Фуф, по-моему успела? То ли синдром студенчества (проведенного в большой степени в библиотеке 🙂 то ли отпуск так расслабили, что только-только сейчас отправляю свой блог, как полагается, к 1 сентября на парад — социализироваться с другими библиотечными и около-библиотечными блогами.

Посему — короткий, как еспрессо, пост о «Чай-каве». Вспомнилась старинная австрийская фраза, что настоящий кофе должен быть черным, как ночь, горячим, как ад и сладким, как любовь. Ну, а у читателя-кофемана страсти, собственно, две — чтение и кофе, соответственно. И обе они, заметим, превосходно соединяются — где? Ну, конечно, в библиотеке! Современной, традиционной, по соседству и на другом конце города, приветливой, знающей, строгой, поддерживающей.. Поэтому и пишет читатель-кофеман о библиотечном житье-бытье, новинках, информационных технологиях, приколах и той пользе, которую каждодневно приносят людям библиотеки.

Ну, а на чай-кофе-почитать — всегда милости просим!

Трохи бібліотечного піара не завадить. Книжкового також

Нарешті дійшли руки виставити декілька фото з різноманітними видами реклами книжок. Всі фото зняті в один день протягом приблизно 1,5 годин за маршрутом Майдан Незалежності — Шулявка.

Це я топала на Social Media Marketing Camp, який проводився в Міжнародному інституті менеджменту). От бачите, скільки вже часу минуло. Але краще вже пізніше, ніж ніколи — це я так себе втішаю 🙂

Кемп, до речі, також був дуже класний, ну, власне, про це ми точно писали.

Дискримінація літератури

Два дипломати в таксі згадують вчорашній прийом і

жахаються з приводу «непротокольної» довжини манжетів шведського посла

Водій таксі: мужики, це нічого, що я до вас спиною сиджу?

      Тома Сойєра позбавили слова “негр”

У новому виданні книг Марка Твена “Пригоди Гекльберрі Фінна” та “Пригоди Тома Сойєра” замінять слова, які вважаються образливими для читачів, повідомляє Associated Press. Йдеться, напевно, про заміну слова “негр” та інших слів, що позначають чорношкірих, які працювали на білих панів, на слово “раб”.

Усуненням “образливих” слів займається фахівець з творчості Твена Алан Гріббен (Alan Gribben), який зараз готує до публікації зібрання творів письменника. 69-річний Гріббен повідомив, що в “Пригодах Гекльберрі Фінна” некоректні слова вживаються 219 разів, а в книзі про Тома Сойєра – лише чотири рази.

Книги з поправками кількістю 7500 примірників планує випустити видавництво NewSouth Books (штат Алабама) у лютому 2011 року. Повідомляється, що Гріббен отримав безліч електронних листів із звинуваченнями в оскверненні романів Твена. Однак, за словами Гріббена, він давно вже замінює “образливі” слова в книзі на більш нейтральні під час публічних читань і бачить, що публіка слухає його з більшим бажанням.

За словами критиків ініціативи Гріббена, мова, яку використовував Твен, відображає історію Америки, тому заміна будь-яких слів є недоцільною. Замість змін видавці пропонують додавати до тексту розширені історичні довідки. Так, на 2011 рік заплановано видання “Пригод Гекльберрі Фінна” зі спеціальними поясненнями, чому в книзі використані ті чи інші слова, характерні для епохи, про яку йдеться.

Книга “Пригоди Гекльберрі Фінна” не вперше піддається гонінням. У 1957 році роман був виключений зі списку для обов’язкового читання в молодшій і середній школах Нью-Йорка. У 1998 році батьки одного з учнів у штаті Арізона подали на школу до суду за те, що книга “Пригоди Гекльберрі Фінна” входила до обов’язкової програми. Справа дійшла до федерального суду, проте батьки учня програли.

“Пригоди Гекльберрі Фінна”, опублікована в 1885 році, є четвертою у списку найчастіше забороняємих у американських школах книг.