Ще думаєте з приводу бібліотечної ялинки?

Ось декілька ідей. Особисто мені дуже подобається №3. І взагалі всі вони дуже милі і святкові.

Кавово-бібліотечна ідилія

Коли це прийде до нас (у великих масштабах), я, напевно, переселюся до бібліотеки.

«Миттєвий бібліотекар — просто додай кави»

Підвішена кава та блоги

Пару місяців тому знаходила і ділилася інформацією про «підвішену каву» — європейська ініціатива, яка покотилася далі на Схід і от докотилася до нас. «Підвішена кава» призначається тим користувачам, що через певні обставини не можуть сплатити за філіжанку кави і їм може допомогти будь-яка людина, що хоче зробити добру справу. Відвідувач платить за себе і за ближнього. Шляхетно, ефективно і смачно!

ЩА ще смачніше те, що «підвішують» нині не тільки каву в кав’ярнях, але й бібліотечні блоги. Де? Ось тут. На Інтернет-майданчику «Подвешенные блоги» зустрічаються бібліотечні блогери, що готові допомогти дистанційно створити блог тим колегам, які потребують допомоги. Далі більше — допомагають у сторенні груп і сторінок у соціальних мережах та «вебдванолити» інші Інтернет-ресурси.

А ось й одна з історій успіху — блог-симпатюлька «В мире прекрасного», який повністю відовідає своїй назві.

Якщо хочете долучитися до проекту, як мінімум додайте собі банер проекту, а як максимум, ну, тут вже Ваші можливості та фантазія…

Віват авторам проекту! Завжди раді з Вами повисіти 😉

Чашечка кави не за гроші, а за гарний вчинок

Перефразовуючи класика, дуже шкідливо не отримати кави, особливо коли, на це заслуговуєш.

Як на мене, цілком справедливо. А чому б бібліотекам не взяти на озброєння кавову благодійність?

Комсомольская Правда

Мне, пожалуйста, один «подвешенный» кофе!

11.11.2011

  В Европе «подвешенный» кофе можно встретить во многих кофейнях. Предназначается он тем посетителям, которые в силу каких либо причин не могут оплатить чашечку бодрящего напитка. Спросите кто тогда оплачивает кофе? Все очень просто: любой, кто хочет совершить маленький благотворительный жест.

Мобільні кав’ярні та не менш мобільні бібліотеки

Нещодавно, переглядаючи список блогів-учасників Конкурсу українських блогів BUBA 2011, знайшла споріднену душу, яка так і називається Блог о кофе — Coffeeblog. Звісно ж, проголосувала (ну який кавоман не підтримає кавомана 😉 і пішла гуляти сторінками кавового побратима. Натрапила на «Огляд мобільних кав’ярень»

 

 

 

 

 

 

і собі подумала, а чом би не зробити огляд мобільних бібліотек?

Ось і бібмобілізація:

мобільна бібліотека під каштанами у Миколаєві

юний мобільний читач Миколаївської бібліотеки

Дуууже мобільна акція-привітання рідної бібліотеки у м.Арциз, Одеська обл.

Свято книги в Дніпропетровську

бібліотека Openair (під відкритим небом) у Сімферополі

Запросіть друзів на каванар

Ви чули про таку форму роботи, як каванар (coffeenar)? 

Я, чесно зізнаюся, ще ні. Пару років тому ще дивувалася вебінарам, вебіпедіям, не-конференціям та веб-кафе, але зараз вони здаються милими і рідними повсякденними словами.

Все-таки інколи спам доводить свою користь, бо саме до папки Спам отримала повідомлення про Coffeenar Ukraine. Виявляється, це серія  семінарів з менеджменту, яку започаткував всесвітньо відомий економіст Андерс Аслунд для обміну ідеями та поглядами між людьми різних професій та культур.

Перший Каванар Україна було проведено в Києві 12 квітня 2011 р. Обговорювались теми нетворкінгу, створення і підтримка мережі професійних знайомств, особливості взаємодії з закордонними партнерами і типові помилки початківців нетворкінгу.

От і подумалось, а чому б і бібліотекарям не взяти каванари на озброєння? Думаю, ніхто з читачів і колег від філіжанки б не відмовився 😉

При полном параде. Библиотечном, разумеется!

Фуф, по-моему успела? То ли синдром студенчества (проведенного в большой степени в библиотеке 🙂 то ли отпуск так расслабили, что только-только сейчас отправляю свой блог, как полагается, к 1 сентября на парад — социализироваться с другими библиотечными и около-библиотечными блогами.

Посему — короткий, как еспрессо, пост о «Чай-каве». Вспомнилась старинная австрийская фраза, что настоящий кофе должен быть черным, как ночь, горячим, как ад и сладким, как любовь. Ну, а у читателя-кофемана страсти, собственно, две — чтение и кофе, соответственно. И обе они, заметим, превосходно соединяются — где? Ну, конечно, в библиотеке! Современной, традиционной, по соседству и на другом конце города, приветливой, знающей, строгой, поддерживающей.. Поэтому и пишет читатель-кофеман о библиотечном житье-бытье, новинках, информационных технологиях, приколах и той пользе, которую каждодневно приносят людям библиотеки.

Ну, а на чай-кофе-почитать — всегда милости просим!